Люцерна посівна

Люцерна посівна (Medicago sativa L.) — багаторічна трав’яниста рослина з родини бобових. Листки має трійчасті, листочки довгасто- або лінійно-кликовидної форми. Стебла прямостоячі або висхідні, густооблистиені. Квітки голубувато-фіолетові або фіолетові, зібрані у головчасті китиці. Боби спірально закручені в 1,5—3 обороти, голі або трохи опушені.

Культивують люцерну по всій Україні, але найбільші площі знаходяться у степовій і лісостеповій зонах. Посівна площа насінників — 96,8 тис. гектарів.

Люцерна цвіте в червні — липні. Для бджільництва важлива як медонос. Проте і бджоли досить необхідні для запилення люцерни. Останнє ускладнюється тим, що квітка люцерни має таку особливість: її тичинкова трубка завжди перебуває в напруженому стані. Коли бджола сідає на квітку, вона з силою випрямляється (проходить трипінг) і вдаряє бджолу по хоботку. Тому бджоли беруть здебільшого нектар з боку квітки, просовуючи хоботок між парусом і човником, не запилюючи її при цьому. В періоди сильного виділення люцерною нектару медоносні бджоли охоче відвідують її.

Нектаропродуктивність люцерни залежить від сорту, агротехніки, й особливо від кліматичних умов. На півдні республіки одна квітка її виділяє 0,069—0,182 мг цукру в нектарі. Нектаропродуктивність 1 га посівів становить 90—150 кг. Сильні бджолині сім’ї, підвезені для запилення люцерни, збирають по 14—20 кг товарного меду.

В більш північних районах нектаропродуктивність посівів становить 70—100 кг. В засушливу пору року, а також при зниженні температури до 10—12 °С люцерна нектару не виділяє.

Люцерновий мед має янтарний колір з слабким ніжним квітковим запахом і приємним солодким смаком. Містить 40—45 % фруктози і 32—35 % сахарози. Кристалізується через 6—7 міс, кристалізація в основному дрібнозерниста. Бджолиним сім’ям, яких планують використовувати на запиленні люцерни, доцільно залишати на зиму люцерновий мед.

Один гектар цієї культури дає 157—169 кг пилку. Проте бджоли збирають його неохоче, що пояснюється наявністю в ньому специфічних, неприємних для бджіл речовин — репелентів.