Соняшник

Соняшник (Helianthus annuus L.) — однорічна рослина з родини складноцвітих. Стебла має міцні, прості або з боковими пазушними гілками. Нижні та середні листки серцевидно-трикутні або серцевидно-яйцевидні, верхні — еліптичні, всі черешкові, зарубчасто-зубчасті. Кошики великі, пониклі, поодинокі, розміщені на верхівках стебел та деяких пазушних гілок. Всі квітки в кошику жовті, бокові — завжди язичкові, неплідні, а серединні — плідні, трубчасті, двостатеві. Плоди з міцним, шкірястим перикарпом, оберненояйцевидні або конусовидні, вгорі з коронкою з 2 (4) опадних плівочок.

Соняшник — одна з основних олійних культур, добрий медонос. У степовій зоні, де знаходиться 80 % посівів, він є основним джерелом медозбору. Зацвітає через 60—80 днів після сівби. Квітка культури живе два дні: на перший день достигають і розкриваються пиляки, другий — приймочка.

Одна квітка в пиляковій фазі виділяє 0,302—0,903 мг цукру в нектарі, а в приймочковій — 0,212—0,430 мг. Медопродуктивність 1 га соняшнику становить 47—75 кг. Під час цвітіння культури приріст в показниках контрольного вулика може становити 3—5 кг за день. Соняшник — ентомофільна культура, запилення якої бджолами має дуже велике значення для одержання повноцінного врожаю. Його забезпечують з розрахунку 0,5— 1 бджолина сім’я на 1 га посіву.

Соняшниковий мед світло-жовтого кольору, має слабкий квітковий запах, терпкий солодкий смак, швидко кристалізується, тому його не рекомендується залишати для зимівлі бджіл. Містить 28—33 % глюкози і 42—46 % фруктози. Діастазне число коливається від 15,8 до 27,8 одиниці Готе.