Чинне законодавство

Коментар щодо Закону про кооперацію

З 19 січня 2013 року набрала чинності нова редакція Закону “Про сільськогосподарську кооперацію”.

В першу чергу – Закон чітко прив’язали до загального Закону “Про кооперацію” (щодо вимог до Статуту, органів управління, контролем за їх діяльністю, прав та обов’язки членів, формування майна та фондів, розрахунку цін і тарифів, трудових відносин), що є дуже правильним. Таким чином, обсяг Закону значно зменшився. Залишено без змін поділ сільськогосподарських кооперативів на обслуговуючі (СОК) та виробничі (СВК), проте кожній з цих форм в Законі присвячені окремі розділи. По сільськогосподарських обслуговуючих кооперативах (СОК) змінено поняття кооперативні виплати – зараз це повернення членам кооперативу надлишково сплачених сум за надані кооперативом послуги, які здійснюються за підсумками року (в попередній редакції це – частина доходу). Доповнено, що членство в СОК припиняється у випадку не прийняття участі в господарській діяльності СОК протягом 2 років. Введено обов’язковість “Правил внутрішньогосподарської діяльності”, що встановлюють, яким чином реалізується Статут кооперативу. Не змінено пункт щодо засновників та членів СОК, якими можуть бути виробники с/г продукції – як фізичні, так і юридичні особи.

Але чітко встановлено, що СОК є неприбутковою організацією. В попередній редакції вказувалось лише, що обслуговуючі кооперативи, при обслуговуванні своїх членів, не ставлять за мету отримання прибутку. А це для податкової при присвоєнні ознаки неприбутковості – зовсім різні речі. Проте, щоб все-таки отримати цю ознаку неприбутковості, необхідно в Статуті вказати, що послуги надаються лише членам кооперативу; що члени відповідають перед кооперативом за участь в його господарській діяльності; що послуги кооперативом надаються для зменшення витрат (збільшення доходів) його членів. Необхідно також врахувати вимоги Податкового Кодексу щодо неприбутковості організації (оскільки Закон “Про оподаткування прибутку підприємств”, яким встановлювались такі вимоги, з 01.01.2013 року втратив чинність).

Встановлено, що дохід обслуговуючого кооперативу формується за рахунок плати його членів за надані кооперативом послуги, пасивних доходів, субсидій або дотацій з державного або місцевих бюджетів, державних цільових фондів, або технічної, благодійної або гуманітарної допомоги та інших законних надходжень. При цьому, надходження від збуту с/г продукції за дорученням членів кооперативу, не вважаються його доходами.

Нова редакція доповнена нормою, що СОК може бути перетворено лише в інший СОК (оскільки є неприбутковою організацією). Також цілий розділ присвячено державній підтримці сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, яка може здійснюватись відповідно до затверджених програм за рахунок бюджету – державного і місцевих. 

Щодо сільськогосподарського виробничого кооперативу (СВК). Членами такого кооперативу можуть бути лише фізичні особи (які готові забезпечити свою обов’язкову трудову участь та сплатили вступний внесок і пай). Основною метою СВК є отримання прибутку. В новій редакції визначено поняття доходу та прибутку кооперативу. Дохід складається з поступлень від госпдіяльності. Витрати кооперативу – покриття витрат, оплата праці найманих працівників, податки і збори; погашення кредитів; кооперативні виплати. Різниця між доходом і витратами є прибутком кооперативу, і спрямовується на покриття збитків, виплату доходів на паї, відрахування до фондів кооперативу.

Також новою є норма, яка встановлює, що при виході чи ліквідації кооперативу, фізична або юридична особа, яка внесла земельну ділянки як свій майновий пай, отримує свій пай тільки у формі земельної ділянки, в натурі (на місцевості). І такий пай (земельна ділянка) не може бути використаний для будь-яких інших потреб (платежів).

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.