UA
На Сумщині офіційно зареєстровані 120 бджолосімей – але це лише третина від усіх, які фактично існують.
Тисячі мертвих бджіл та мільйони гривень збитків – такі втрати пасічників у селі Ярове на Сумщині. Селяни кажуть, це був чи не єдиний заробіток для місцевих. Переконують, меду цього року годі чекати, адже носити його нікому.
“Меду, його не буде. Те, на що ми сподівалися, його не буде. Тому що бджола лежить килимом біля нас, біля вуликів. Наша надія вже пропала… 135 тис. грн я збитків поніс”, – каже Олександр Турчин. Він більш як 30 років займається пасікою. Долучив до справи й сина. За три дні планували качати перший мед.
Селяни впевнені – у масовій загибелі бджіл винні місцеві аграрії, які обробляють свій врожай хімікатами. Коли обприскують пшеницю – додають туди цукор або патоку, розводять отруту. Щоб цей препарат прилипав до листочків, до стебел. Бджола сідає на пшеницю, п’є цю солодку воду і травиться”, – пояснює пасічник Олексій Голодний.
Мертвих бджіл пасічники передали на експертизу. Та показала – аграрії використали препарат, який паралізує комах. Місцеві скаржаться, що хімікати впливають і на них. Не завжди аграрії виконують усі умови за санітарними нормами. Бо другий раз обприскують дуже близько до села. В людей запаморочення починається, нудота, і вода в колодязі навіть свій смак міняє”, – розповідає Хустянська сільська голова Тамара Гончаренко.
В обласному департаменті агропромислового розвитку нагадують, що обробляти хімікатами поля без попереджень громади аграріям заборонено. Чиновники радять селянам звертатися до дільничних лікарів та писати заяви на лабораторне обстеження до Держпродспоживслужби. З цими документами можна йти до суду.
Єдине, що стримує: діяльність пасічників – незаконна. На Сумщині офіційно зареєстровані 120 бджолосімей, це третина від усіх, які фактично існують, – кажуть у Держспоживслужбі.
“На жаль, самі пасічники не повідомляють ні територіальні органи Держпродспоживслужб, ні власників цих полів. І вони не знають, що на цій території розташовані пасіки. Вони повинні мати ветеринарні паспорти на пасіки і бути зареєстровані в Держпродспоживслужбі”, – наголошує начальник відділу безпечності харчових продуктів ДПСС в області Віталій Крючко.
У цьому сезоні селянам уже тричі вдалося довести порушення з боку аграріїв, які використовували отрутохімікати. Утім, максимальний штраф за таке порушення – 300 грн.