Медоносними називаються рослини, на яких бджоли збирають солодкий сік для вироблення меду, а також квітковий пилок і смолисті речовини. Майже всі рослини належать до одного з п’яти типів, на які в сучасній класифікації підрозділяється рослинний світ, – це покритонасінні рослини. На деяких голонасінних рослинах (сосна, ялина, ялиця) бджоли збирають падь і квітковий пилок. Ці рослини нектар не утворюють, а пилок їх переноситься вітром.

Особливе місце в групі медоносних рослин займають пилконоси. Значення їх у бджільництві обмежується відсутністю нектару в квітках. До них належать переважно вітрозапилювані види: ліщина, вільха, подорожник, кукурудза та ін. Слід зауважити, що вони мають певне значення для білкового харчування бджіл.

Основою кормової бази бджільництва є рослини, на яких бджоли збирають і нектар, і пилок. Багато хто з них, наприклад сільськогосподарські культури, займають великі площі, а деякі поширені на природних угіддях: у лісах, на луках, пасовищах. У центральній частині України цвітіння рослин починається з третьої декади березня і триває до жовтня. Однак найбільша кількість видів цвіте протягом другої половини весни і першої половини літа.

При виробництві меду, важливим є не тільки використання знань щодо найпродуктивніших медоносів, але й можливість в короткій перспективі передбачити колір меду. Так наприклад, найбільш затребуваний мед в США повинен мати колір екстра-світлого янтарю з показником за шкалою Пфунда  не більше 50%. Думаємо, таблиця приведена нижче буде професійним бджолярам в нагоді.

Колір і рослина таблиця