Буркун білий (Melilotus albus L.) — дворічна, рідше однорічна трав’яниста рослина з родини бобових, з прямостоячим гіллястим стеблом. Листки має трійчасті: середній листок на. черешку, бокові — майже сидячі. Квітки дрібні, пониклі, зібрані у багатоквіткові пазушні китиці, віночок білий. Біб кулястий або яйцевидний, 1—3-насінний.

Дикоростучий буркун росте на схилах, луках та ін. Культивують його на площі близько 5 тис. гектарів.

Буркун білий — добрий медонос. Період цвітіння його з липня по вересень. У цей час він має дуже велику кількість квіток (близько 2 млрд./га). Одна квітка залежно від природно-кліматичних умов виділяє 0,030—0,096 мг цукру в нектарі, а медопродуктивність 1 га посіву становить від 120 до 200 кг.

З посівів буркуну одержують товарний мед світло-янтарного кольору, з приємним запахом. Він має високі смакові якості, містить 37—39 % глюкози, 40—42 % фруктози, його діастазне число — 13—17 одиниць Готе. Кристалізується мед через 6—8 міс, кристалізація дрібнозерниста.

Таке ж значення має буркун жовтий лікарський (Меlіlotus officinalis L.), який відрізняється від описаного жовтим забарвленням квіток й структурою бобів. Поширений у тих же районах і має подібну нектаропродуктивність.