Конюшина червона (Trifolium pratense L.) — багаторічна трав’яниста рослина з родини бобових. Стебла має висхідні або прямостоячі, розгалужені. Листки трійчасті. Листочки нижніх ярусів яйцевидні або еліпсовидні, верхніх — ланцетні, по краях війчасті. Квітки — зібрані в яйцевидні або кулясті поодинокі головки на верхівках гілок. Віночок яскраво-червоний. Біб яйцевидний, плівчастий.

Конюшина на Україні поширена в зоні Лісостепу, на Поліссі і в Карпатах. Площа посіву становить близько 192 тис. гектарів.

Цвіте конюшина червона в червні — липні протягом 30 днів. Бджоли збирають з неї нектар і пилок, відвідуючи квітки протягом дня. Оптимальними умовами для нектаровиділення є середньодобова температура повітря 19 °С, вологість повітря 70—80 %, вологість грунту 60—65 %. При температурі повітря понад 25—26 °С виділення нектару припиняється.

При відповідних умовах нектар виділяється в значній кількості, але він знаходиться глибоко в квітці, а тому важкодоступний для бджіл. Квітка конюшини за добу продукує 0,093—0,127 мг цукру в нектарі, медопродуктивність 1 га посіву —75—80 кг. При сприятливих умовах одна бджолина сім’я може зібрати за день 3—4 кг меду.

Для поліпшення запалювальної здатності бджіл слід застосовувати заходи, що інтенсифікують процес нектаровиділення.

Мед з конюшини світло-янтарного кольору, з слабким ніжним квітковим запахом, солодкий. Містить 47—48 % фруктози і 19—22 % глюкози. Не кристалізується протягом року, кристалізація дрібнозерниста.

Одна квітка виділяє 0,047 мг пилку. Пилкова продуктивність 1 га — 35—40 кг.