Цілющі властивості воску

 2504

 

 Віск є секретом воскових залоз робочих бджіл, містить понад 300 різних речовин. З нього бджоли будують основу свого житла – стільники. З воску, з допомогою спеціальних машин, виготовляється штучна вощина – основа для побудови стільників. Основну масу воску становлять складні ефіри (24 найменування) – 70–75%; 12 вільних кислот – 12–15; епокси-, кето- та оксикислоти, вуглеводи –12–16%; вода – 0,4%, мінеральні речовини – 0,03%, решта – терпени, смоли, прополіс, домішки пилку та ін. Віск широко використовується в промисловості та з лікувальною метою.                                                                                                    

 Так, при бронхіальній астмі, гаймориті,ангіні рекомендується жувати стільники з медом по 1 чайній ложці кілька разів на день по 15 хв. При цьому зуби очищаються від нальотів і каменів, зміцнюються ясна.                                                                                                                      

Для лікування від опіків, ран, що довго не гояться, виразок. Взяти порівну у вагових частинах соснову та ялинову смолу, свине внутрішнє сало свині (здір) та бджолиний віск. Все змішати, прокип’ятити до розчинення, процідити і охолодити. На вражені ділянки накладати пов’язки.                                                                                                                                            

При лікуванні ран. Беруть 40 г бджолиного воску, 60 г оливкової олії, доводять до кипіння на слабкому вогні, перекладають в скляну баночку. Зберігають в холодильнику. На промиту перекисом водню рану (виразку) накладають пов’язку з приготовленою маззю.                                    

При захворюваннях органів травлення жування меду в стільниках викликає сильне виділення слини, покращується секреторна та моторна функції шлунка, підвищується імунітет. Рекомендується жувати стільники з медом по 1 столовій ложці 3–4 рази на день по 5–10 хв.                                                                                                                                                      

Забрус – зрізані воскові кришечки (з медом) запечатаних медових стільників. При запечатуванні стільників з медом бджоли використовують виділення воскових та слинних залоз, прополіс, квітковий пилок, а за даними деяких дослідників – і бджолину отруту. Забрус містить біологічно активні речовини, з успіхом застосовується для лікування бактеріальних і вірусних захворювань носоглотки та верхніх дихальних шляхів, а також гаймориту. Забрус добре допомагає від гастриту, виразки шлунку і багатьох інших хвороб. Жування забрусу допомагає при простуді, ангіні, фаренгітах, запальних процесах порожнини рота, очищаються і зміцнюються зуби, ясна, проходить втома. Досвідчені пасічники зазначають, що якщо мед перед відкачуванням тривалий час перебував у стільниках, то він вбирає із забрусу значну кількість лізоциму та інших біологічно активних речовин і є цілющим. Забрус містить макро- і мікроелементи, вуглеводи, вітаміни, жирні кислоти, спирти, складні ефіри, рослинні пігменти, ароматичні речовини. Забрус має властивості: бактерицидні, протизапальні, протиалергічні, ранозаживлюючі, противиразкові, спазмолітичні, в’яжучі, адсорбуючі, відбілюючі, зміцнюючі ясна. При жуванні забрусу для попередження повернення шлаків (через потрапляння їх через слину у віск) в організм рекомендується третину разової дози забрусу повільно розжувати, а розжовану масу викинути, решту (2/3) ретельно пережувати і проковтнути. Віск забрусу, проходячи через кишківник, адсорбує токсини, шкідливі речовини, які згодом виводяться з організму. Курс лікування з використанням забрусу по 1 чайній ложці 3 рази на день до їди триває 20–30 днів – при захворюванні шлунково-кишкового тракту, дисбактеріозі, „зашлакованості” організму. Мед, що стікає із забрусу, містить у 10 разів більше лізоциму, ніж відкачаний з стільників. Підвищення вмісту лізоциму в меду можна досягти, “переганяючи” його через бджіл (згодовування їм меду).                                                                                                                           

Вживання забрусу є надійним засобом профілактики та лікування простудних захворювань, зміцнення ясен, зубів. До речі, цілющі властивості стільникового меду порівняно з центрифугованим пояснюються і значним вмістом у ньому ферментулізоциму (його більше в 2 рази), що посилює продукування імунних тіл.