НОВИНИ В МИРІ МЕДУ

Вчені дізналися, як впливати на варроа без шкоди для бджіл

Вчені дізналися, як впливати на варроа

Вчені з Університету Сассексу визначили найкращий спосіб боротьби з кліщами Varroa – однією з найбільших загроз для медоносних бджіл, не завдаючи шкоди самим бджолам.

 Команда Laboratory of Apiculture and Social Insects (LASI) визначила найкращу дозу та спосіб лікування бджіл за допомогою щавлевої кислоти – природною хімічною речовиною, яка вже здавна застосовується бджолярами для знищення Варроа.

 Дослідження, яке було опубліковане в 2016 р. в журналі “Бджільницькі дослідження”, показує, що два з трьох методів, які використовуються бджолярами для застосування хімічних речовин, завдають шкоди бджолиним сім’ям, що призводить до їх ослаблення та зменшенні здатності виживання зимою.

 Але один метод – сублімація (перехід речовини із твердого стану в газоподібний), за допомогою якого хімічна речовина розсипається всередині вулика за допомогою електрично нагрітого інструменту, – не має негативного впливу на бджіл. Фактично, сім’ї, що лікувалися таким чином, через чотири місяці, мали на 20% більше бджіл ніж бджолині сім’ї, які не лікувалися.

 Випаровування щавлевої кислоти – це найпростіший спосіб використання цього препарату, він найбільш смертельний для кліщів – 97% ефективність від одного застосування – при менших дозах, ніж інші методи.

 Тим більше, що це коштує дешевше для лікування одного вулика.

 Професор Франсіс Ратнікес, керівник LASI, каже, що бджолярі повинні припинити використання двох інших методів ( закладання змоченої тканини та “розпилення”, в якому використовується розчин щавлевої кислоти), оскільки вони більш шкідливі для бджіл і менш ефективні при знищенні кліща вароа.

 Професор каже: “Це дуже добре, щоб бути правдою, що сублімація – найкращий спосіб знищення Varroa щавлевою кислотою, також він має шкідливого впливу на бджіл, і є найшвидшим у застосуванні.

 “Пасічники повинні використовувати тільки метод сублімації. Якщо вони застосовують щавлеву кислоту таким чином, вони можуть бути впевненими в тому, що вона вб’є більшість кліщів і не буде шкодити бджолам “.

 Кліщі Варроа безпосередньо шкодять медовим бджолам, а також поширюють вірусні хвороби, які вбивають цілі сім’ї.

 На початку століття поширення кліща Varroa можна було просто контролювати, оскільки можна було використовувати продукт Apistan. Апістан містить синтетичну хімічну речовину, яка вбиває 99% Варроа і не шкідлива для бджіл. Проте Варроа зараз розвинув імунітет до активного інгредієнту.

 Попередні дослідження показали, що щавлева кислота здатна вбивати Varroa, але ніхто не порівнював різні дози та способи застосування, а також кількісну частку знищення Varroa.

 Дослідження LASI, яке було профінансовано Фондом Esmée Fairbairn та Rowse Honey Ltd, заповнило ці важливі прогалини.

 Про дослідження

 У дослідженні використано 110 бджолиних сімей у м. Сассекс, Великобританія, зимою  2012/3 та ще 90 сімей зимою 2013/4 року.

 Бджолині сім’ї були без розплоду, що є природнім для зимової пори. Відсутність розплоду дуже важлива. У вулику Вароа зустрічаються в двох місцях: 1) у герметично закритих сотах де знаходиться личинка та лялечка молодої бджоли і де розвиваються молоді кліщі; 2) Форетика: кліщ чіпляється до тіла дорослої робочої бджоли. Щавлева кислота знищує Вароа лише в другому випадку.

 Порівнювалося три способи застосування, які на сьогодні вже використовуються пасічниками: 1) сублімація, в якій кристали щавлевої кислоти випаровуються, використовуючи спеціальний нагрівальний інструмент, вставлений у вхід в вулик; 2) змочення тканини; 3) обприскування.

 Були використані три дози: 0,56, 1,125, 2,25 грама на вулик, плюс додаткова доза 4,5 грами на вулик для сублімації.

 Частка знищеного Вароа визначалася вилученням зразків кліща з приблизно 300 робочих бджіл, взятих безпосередньо перед лікуванням, а також через 2 тижні. Кліщі вилучались струменем води і підраховувались. Якщо в першому зразку було 25 кліщів на 100 бджіл, то в другому – 1 кліщ на 100 бджіл, смертність становила 24/25 або 96%.

 Крім того, цей проект кількісно оцінював можливі шкідливі дії щавлевої кислоти, як з точки зору кількості робочих бджіл, які загинули під час лікування, так і смертності та силі сімей через чотири місяці – навесні.

 Проект очолив аспірант Хасан Аль Туфаілія, чия кандидатська ступінь фінансується Дамаським університетом та професор Ратніекс за підтримки техніка з бджільництва Лучіано Скандіана.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.