Зимові втрати Українських пасічників

За попередніми даними через затяжну зиму втрати українських пасічників оцінюються від 10 до 60% бджолосімей.

 Серед опитаних знайомих пасічників центрального, південного регіону значні втрати мають майже всі пасічницькі господарства.   

Якщо брати втрати в розрізі порід бджіл:

1. Бакфаст – 22% бджолосімей від загальної кількості сімей (даної породи) в господарстві
2. Карніка – 20% 
3. Українська степова – 16%
4. Карпатка – 8%
5. “Місцева дворова”або “аборигенна” – 14%

В розрізі типу вуликів:

1. Лежак – 28% від загальної кількості бджолосімей в господарстві
2. Багатокорпусний – 14%

В розрізі способу зимівлі:

1. На вулиці – 30% від загальної кількості бджолосімей в господарстві
2. Приміщенні – 10%

Втрати в розрізі розміру пасічницького господарства:

1. Від 2 до 10 сімей – 60% бджолосімей від загальної кількості в господарстві
2. Від 11 до 30 сімей – 28%
3. Від 31 до 50 сімей – 20%
4. Від 51 і більше – близько 15%

В розрізі досвіду пасічникування:

1. Від 1 до 5 років – 40% від загальної кількості бджолосімей в господарстві
2. Від 5 до 10 років – 26%
3. Від 10 до 20 – 8%
4. Від 20 років і більше – 14% 

Причини загибелі бджіл (попередня оцінка самих власників):

1. Ослабленість сімей (внаслідок враження кліщем варроа) – 22% від загальної кількості загиблих бджолосімей
2. Ослабленість сімей (внаслідок дії пестицидів) – 40%
3. Голод – 15%
4. Інфекційні хвороби – 15% 

Говорити, що бджоли втратили лише не досвідчені пасічники не доводиться – втратили всі. Скоріше як виняток є пасіки які 100 відсотково успішно перезимували (напр. пасіка Хуторного Володимира), також є випадки втрат близько 80% бджолосімей (кілька приватних пасік Новотроїцького району Херсонської області).

Виходить, що у процентному відношенні більше втрат понесли присадибні пасіки з кількістю сімей до 30 штук, в яких пасічники мають не багато досвіду. 

Якщо врахувати, що значна кількість бджолосімей втрачена, то можна очікувати і зростання попиту на бджолосім’ї цієї весни, а також збільшення ціни на мед через недоотримання “врожаю”.

Звичайно, що дана статистика не є остаточною, вона не в повній мірі відображає стан усієї галузі в Україні.